Александр Пушкин
Александр Пушкин | |
---|---|
Александр Сергеевич Пушкин | |
, | |
Псевдонім | Александр НКШП, Иван Петрович Белкин, Феофилакт Косичкин, P., Ст. Арз. (Старый Арзамасец), А. Б. |
Чинность | поет, прозаїк, драматик, літературний критик, перекладатель, історік, прозаїк-романіст, лібретист, колекціонер книг, публіціста, писатель, дитячий письменник, драматург, есеїст, бретер, автор |
Сфера | історична наука, драматургія, переклад, критика |
Жанр | проза, публіцістіка, критика, історичний роман, роман у віршах, розбійницький роман, повість, приповідка, п'єса |
Горожанство | Російска імперія |
Уроджѣня | 26 мая 1799 Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. |
Упокоеня | 29 януара 1837 Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. |
Причина смерти | вогнепальне поранення |
Похованя: Святогорський монастир 1204
| |
Ошкола | Імператорський Царськосільський ліцей |
Influenced by | Джон Кітс, Волтер, Данте Аліґєрі, Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Вільям Шекспір, Джордж Ґордон Байрон, Персі Біші Шеллі |
Активность | 1814—1837
|
Отець | Пушкін Сергій Львович |
Мати | Пушкіна Надія Осипівна |
Брат, сестра | Ольга Сергіївна Павлищева, Лев Сергійович Пушкін |
Діти | Гартунг Марія Олександрівна, Пушкіна Наталія Олександрівна, Пушкін Олександр Олександрович, Пушкін Григорій Олександрович |
Язык творов | російскый , французькый |
Magnum Opus | |
Євгеній Онєгін, Капітанська дочка, Борис Годунов, Руслан і Людмила, Пророк (вірш), Казка про попа і наймита його Балду, Казка про рибака та рибку, Казка про мертву царівну та про сімох богатирів, Казка про золотого півника | |
Александр Пушкин на Вікіскладѣ VIAF:66477450, 100017534; GND:118641816; LCCN:n80036579; FAST:52329; BNF:12007375v; NLKR/NLC:jn19990210513; OL:OL47908A; ЕІУ:Pushkin_O;
Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ |
Александр Серґеєвич Пушкин (російскы: Александр Сергеевич Пушкин; 26. мая / 6. юна 1799, Москва — 29. януара / 10. фебруара 1837[1], Петроград) — росийскый поет, прозаик і драматик. Быват признаваный за закладателя модерной росийской литературы.
Жывот[едітовати | едітовати жрідло]
Походив зо старого шляхтичного роду. Штудовав в Царьскім Селї на ліцеї про шляхтїцїв. Пушкін ся політічно анґажовав (сімпатізовав з декабрістами). Быв членом сполку Зелена лампа і Арзамас. Року 1820 одышов до выгнанства до южной Росії і в року 1823 до Одесы. В року 1825 му дозволили ся вернути і він одышов до Москвы де засновав часопис Московский Вестник. Року 1831 ся переселив до Петрограду де ся оженив з Наталіёв Николаёвнов Ґончаровов. Того самого року ся став урядником міністерства загранічных дїл.
Дня 8. фебруара 1837 ся Пушкін стрїтив в бої з піштолями з миленькым своёй жены і пізнїшым французькым діпломатом Ґеорґесом д'Антгесом. Тот быв швыдкішый і стрїлив Пушкіна до бріха. В страшных муках го привезли домів, де царїв особный лїкарь проголосив ёго статус за безнадїйный. Вмер о два днї пізнїше. О ёго родину ся постарав з дожывотнов рентов царь.
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ датум подля юліаньского / ґреґоріаньского календаря
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.