Діамант: Роздїлы міджі ревізіями
оправа хыбы |
Немає опису редагування Значкы: Скасовано Візуалне едітованя Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Rough diamond.jpg|міні|праворуч| |
[[Файл:Rough diamond.jpg|міні|праворуч|Кришталь діаманту в скалї]] |
||
[[Файл:Brillanten.jpg|thumb|230px| |
[[Файл:Brillanten.jpg|thumb|230px|Діаманти]] |
||
[[Файл:Carbon lattice diamond.png|thumb| |
[[Файл:Carbon lattice diamond.png|thumb|Структура кришталю діаманту]] |
||
'''Діамант''' (од {{lang-en|diamond}}; {{lang-de|Diamant}}) — |
'''Діамант''' (од {{lang-en|diamond}}; {{lang-de|Diamant}}) — безфарбний транспарентний [[мінералы|мінерал]] класу самородных неметалів, тверда крісталічна кубічна форма [[карбон]]у. Відноситься до [[Дорогоцїнне каміня|дорогоцїнного каміня]], є найтвердішим із познатых матеріалів (твердость 10 за [[шкала Мооса|шкалов Мооса]]). Діаманты можуть быти як природныма, так і сінтетічныма. Промысловы діаманты вдяка своїй надзвычайній твердости ся хоснують на [[шліфованя]], [[свердлїня]] і [[рїзаня]], буряня твердых [[горьска скала|горьскых скал]], обробкы твердых [[метал]]ів і їх сплавів тыж. |
||
Найбівшы поклады діаманту суть в [[Южна Африка|Югоафрицькій републіцї]] і в Якутії. Шторочный світовый выдобыток діаманту становить приближно 300 [[Килограм|кг]]. В остатнїх роках почали діамант обтримовати штучно при дуже высокых тисках і высокій теплотї. |
Найбівшы поклады діаманту суть в [[Южна Африка|Югоафрицькій републіцї]] і в Якутії. Шторочный світовый выдобыток діаманту становить приближно 300 [[Килограм|кг]]. В остатнїх роках почали діамант обтримовати штучно при дуже высокых тисках і высокій теплотї. |
||
Ревізія 16:43, 11 мая 2024
Діамант (од анґл. diamond; нїм. Diamant) — безфарбний транспарентний мінерал класу самородных неметалів, тверда крісталічна кубічна форма карбону. Відноситься до дорогоцїнного каміня, є найтвердішим із познатых матеріалів (твердость 10 за шкалов Мооса). Діаманты можуть быти як природныма, так і сінтетічныма. Промысловы діаманты вдяка своїй надзвычайній твердости ся хоснують на шліфованя, свердлїня і рїзаня, буряня твердых горьскых скал, обробкы твердых металів і їх сплавів тыж.
Найбівшы поклады діаманту суть в Югоафрицькій републіцї і в Якутії. Шторочный світовый выдобыток діаманту становить приближно 300 кг. В остатнїх роках почали діамант обтримовати штучно при дуже высокых тисках і высокій теплотї.
Огранованы діаманты ся зовуть бріліантами.
Референции
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Алмаз на україньскій Вікіпедії.
Література
- Алмазные месторождения Якутии. Науч. ред. акад. В. С. Соболева. М., 1959;
- Трофимов В. С. Ресурсы алмазов в зарубежных странах. М.—Л., 1947. (Минеральные ресурсы зарубежных стран. В. 7.).
