Михаил Чикивдя

Мигаль Чикивдя
Мигаль Чикивдя
Народжіня	Михаил Васильович Чикивдя; 2 юна 2000; Березникы, Україна
Занятя	поет, писатель, публіцист
Язык	Русинськый
Народность	Русин
Період	2016–нынї
Жанры	стих, акростих, байка, очерк, поема

Михаил Васильович Чикивдя - русинськый поет, писатель и публіциста, зберач народного фольклора.

Член Свалявського Общества Подкарпатськых Русинов, Союза русинськых писателюв Закарпатя (од 2023 року - Русинського літературно-културного общества), Національної спілки журналістів України.

Од зачатку літературной діяльности и до типирь, літератор занимає ся поезійов, пише нарисы, занимат ся публіцистиков и етноґрафічнов роботов. Чикивдя первый тко выдав зборник акростихув написаных на русинському языкови.

У 2021 році дустав ступень бакалавра еколоґії в Дрогобицькüм ДПУ ім. Івана Франка. У 2023 році, тамже, дустав ступень маґістра еколоґії.

На даный час выдав 11 книжок: пять зберькы поезії, три історичны роботы, дві зберькы давных співанок тай колядок, єдну зберьку акростихув. Реґулярно публікує ся ся в журналі «Отцюзнина», русиньскых алманахах и тд.

На теперь ся активно занимат поезійов, пише історичны тай етноґрафічны начеркы, головно про рідну Боржавську долину. Ізглядує народны назывкы Русинув Подкарпатя, переписы людности Карпатськой Руси, зберат фолклор.

Пише русинськов бисідов, айбо читаво історичных и етноґрафічных нарисув, у місну пресу, написав на українському языкови.

....Помилуй нас, простых руснакӯв,
направ нас всьых на вірну путь,
за нашу зимлю, Русь Карпатську,
Ісусе Христе, не забудь!
"Тайстринка поезії" (2023) Фраґмент из стиха Мигаля Чикивді.

Біографія[едітовати | едітовати жрідло]

Михаіл Васильович Чикивдя уродив ся 2 юнія 2000 года у с.Березникы Свалявського района що на Подкарпатю, у простÿй русинськÿй сімї. З діточых году увлікав ся самоботнов русинськов. Йщи выд тоды зачав записовати русинські колядкы и спüванкы Березникüв

У 2016 г. выдав свÿй першый зборник пÿд названім «Сад русинськой пезії», якый быв красно оціненый не лиш унас на Подкарпатю, ай похвально спринятый Світовыми русинськыми Обществами. У томуж годови вступає в Свалявськоє районноє Общество Подкарпатськых русинов, де принимат активноє участіє у ранных заходах.

21 апріля читає свої стихы на Фестивали русинської поезії, якый проходив у Сивлюши за що быв удостоєный грамотов-подяков од Закарпатського Областного Общества ім. А.Духновича, а 23 апріля принимає активноє участіє на празнованії Дня Русина, якый прÿйшов у вароши Мукачово, де офіційно быв принятый у Союз русинськых писателю Закарпатя по мимо того получив почесну грамоту і спеціальный приз ім. И.Петровція од Крайового Общества русинов.

6-того октября 2017 рôку выдав другу збірку "Співанка русинської душі", у яку ввойшло 15 авторськый, 100 народный співанок, давні русинські колядкы и рождественна игра - бетлегем.

15-того децембра 2017 рôку выдав тритій зборник русинськых стихўв "Запискы з Боржавськой долины"

18 децембра 2017 рôку став первым в исторії обладатильом нарас двох призüв: Приз памняти И. Петровція 2017 и призом побідитиля "народного голосованя" Руської Примії 2017.

30 марта 2018 рôку выдав зборник написаный прôзôв "Березникы у давнину. Истôрія и етнокультура".

Первых днüв децембра выдав поетичный зборник "Русинська сатира".

8 юлія 2019 рóку выпустив истóричну книжку "Истóрія Віры Березникӱв".

Акростихы[едітовати | едітовати жрідло]

23 марта 2020 року Мигаль Чикивдя выдав книгу поезії "Акро по-нашому", у котру зайшло сто акростихув на русинському языкови. Наприклад:

Рўдна сторона для каждого сята,

Отцюзнино! Ты у нас єдина!

Диржімся в рокаши,не найде нас біда

И заживе щасливо русинська РОДИНА!

Низабудьме шуга Богу ся молити,

А Христос спасе, не дасть нас згубити!

Солонину и сыриць дусігав з торбинкы,

Огинь красно загурів - тріскотят іскринкы.

Лишило ся из ліщанкы вытяти рожен,

Ой як файно я заїм й сяду си пўд клен.

Ниськы маю серенчу й дуже файну днину,

Ипну, дoбру, запашну спіки м солонину.

На стулі ищи булькы, сыр и цибулина

А я наллю йщи вина, туй и є гостина.

Тихинька уже настала нўчка,

Игрило звізды світят у небесах.

Хôчу зась я здріти в твої вўчка

Ітак файнинькі вижу лиш у снах.

Яснинькый місяць засвітив над нами,

Сидиме мы двоє, и журбы ниє.

Нитко не знає, ци ходиме садами,

І шуга не пувість, що миж нами є.

Нись цілу нўчку будеме мы двоє,

Огні яскраві танцювт на небесах...

Чикати сонце будеме убоє,

И пўдеме израна, садочком, по росах

Букўвчик малинькый пўд буком росте,

У густўм хамничку и по долах.

Косиця пахняча коло нього цвіте,

пÜду за ним пô всіх горах.

Вўн файно ся спрятав, пўд вялі листочкы,

Чикат, кôй пüде у кошарчик.

Из грибом біжу через зворы й мосточкы

Красного ни має й базарчик.

Акростих "ТАЙСТРИНА" быв напичатаный у 9 выпуску журнала "Отцюзнина".

Русинські выдання Мигаля Чикивді[едітовати | едітовати жрідло]

"Сад русинськой поезії" (2016)
"Співанка русинської душі" (2017)
"Запискы из Боржавськой долины" (2017)
"Березникы у давнину. Истôрія и етнокультура" (2018)
"Русинська сатира" (2018)
"Исторія Віры Березникӱв" (2019)
"Акро по-нашому" (2020)
Пӱдузятникы и промысел Довжанського округу" (2020)
"Дарабчикы душі" (2020)
"Русинські колядкы. Давнї" (2021)
"Мелōдїя потока" (2021)
"Голосы русинського Марамороша" (2022) - зборник поезії. Соавтор из Сергійом Тудовшійом тай Иваном Бинячовськым;
"Леґенды давньої Подкарпатськōї Руси" (2022) - зобранї оповідкы, переказы и леґенды; соавтор из Митром Попом и Иваном Бинячовськым;
"Гукливськый лїтопис" (2022) - адаптація днишньов русинськов бисідов.
"Порядный ґазда" (2022) - етноґрафія русинського ґаздованя на прикладї Гōрішньої Боржавы;
Тайстринка поезії (2023) - зборник русинськой поезії;
"Символы Духновича" - історія памнятникув и бюстув Духновичу (2023)

Публіцистичні выданя:[едітовати | едітовати жрідло]

Березникы у давнину. Истôрія и етнокультура" (2018)
Исторія Віры Березникӱв" (2019)
Пӱдузятникы и промысел Довжанського округу" (2020)
"Символы Духновича" - історія памнятникув и бюстув Духновичу (2023)

Ссылкы[едітовати | едітовати жрідло]